Сьогодні питання екологічної безпеки та збереження природних ресурсів набули великої актуальності. З огляду на те, що пластикові вироби є недорогими й зручними у використанні, їх популярність дуже висока. Відповідно, кількість пластикового сміття зростає з кожним днем. При цьому захоронювати його не можна – пластик не розкладається в ґрунті з часом. Оптимальний спосіб захисту природи – вторинна переробка пластику. До речі, віконний профіль, який відслужив своє та був демонтований, також підлягає переробці. Детальніше про те, що відбувається зі старими пластиковими вікнами, розповідаємо в цій статті!
Полівінілхлорид – надзвичайно популярний матеріал, за популярністю поступається лише поліетилену. Він має чудові характеристики, зокрема – стійкість до негативних факторів довкілля. Захоронення як метод утилізації для нього неприйнятне. Спалювання – складний і дуже дорогий спосіб, до того ж він забруднює атмосферу.
Просте спалювання полівінілхлориду недопустиме – продукти його горіння надзвичайно токсичні та небезпечні. Для цього потрібні печі, обладнані спеціальними системами фільтрації. Сьогодні цим питанням серйозно займаються в Німеччині. Станом на 2020 рік було перероблено понад 300 000 тонн цього матеріалу.
Що роблять німці? Після заміни вікон або знесення будівлі всі пластикові двері та вікна доставляються на завод з переробки. Пластикові конструкції розбирають, відокремлюють скло, елементи фурнітури.
Далі вироби подрібнюються за допомогою спеціального обладнання. Подрібнювач не лише подрібнює, а й сортує залишки скла та металу. Потім подрібнений та відсортований пластик проходить повторне подрібнення.
Друге подрібнення перетворює колишнє пластикове вікно фактично на пил. Далі матеріал проходить численні етапи очищення й нагрівається з додаванням стабілізаторів та пластифікаторів. У результаті виходить ПВХ-тісто, яке надходить до спеціальної установки для грануляції. Отриманий матеріал проходить фінальний етап – перевірку якості.
До речі, ще у 2014 році Європарламент прийняв резолюцію, згідно з якою склопакети та пластикові профілі підлягають обов’язковій вторинній переробці. Тому в усіх країнах ЄС діють спеціальні пункти прийому старих підвіконь, віконних профілів, ролет, ламелей тощо.
Найчастіше продукт вторинної переробки використовують для багатокомпонентного лиття. Такий спосіб передбачає виготовлення внутрішніх стінок профільних систем із вторинного матеріалу, а зовнішніх – із первинного ПВХ. Важливий момент використання вторинної сировини – її обсяг. Щоб конструкція відповідала стандартам якості та зовнішнього вигляду, частка вторинного матеріалу не повинна перевищувати 20–30%.
Звісно, усе вищезазначене не можна застосовувати до всіх країн. Найбільший прогрес у переробці старих пластикових вікон відзначається в Німеччині. Саме німці переробляють близько 96% ПВХ щороку. Друге місце займають скандинавські країни. Сподіваємося, що й у нашій країні зростатиме екологічна свідомість, і пластикові вікна підлягатимуть вторинній переробці, а не опинятимуться на звалищах.
